audiobook
Виховання - це вплив на серце тих, кого ми виховуємо.
Главная » 2014 » Апрель » 24 » "Теремок" крокує стежинами духовності
14:25
"Теремок" крокує стежинами духовності

«Теремок» крокує стежинами духовності

     Морально - духовне виховання дошкільнят в наші дні є чи не основним завданням дошкільної освіти. Сприяє раціональному вихованню юного громадянина – формування інтересу до читання книг, залучення до читання найкращих літературних творів світової культури.

         У книги занадто багато «заступників»: відео, телебачення, комп’ютери. Вони дуже яскраві, захоплюючі, їх вплив активний, а часом і агресивний. Вони не вимагають серйозного внутрішнього напруження, співпереживання, роботи розуму, яка відбувається при читанні хорошої книги. Готові зорові образи, пропоновані різними технічними засобами, не сприяють розвитку здатності образно мислити, не дають їжі уяві. Це духовно збіднює людину, заважає їй виробляти власну лінію поведінки,  дає готові поведінкові штампи, причому часто далеко не найкращі їхні зразки. Тому завдання залучення дітей до книги стає особливо важливою. Дитина як читач починається в сім’ї або в дитячому саду. Але як часто батьки звільняються від дитячих питань і прохань типу «поговори зі мною, розкажи мені …», включивши для них телевізор або комп’ютерну гру.

 У дошкільних ж установах нерідко все різноманіття дитячої літератури зводиться до хрестоматійному набору програмних творів. Тому морально духовне виховання дошкільників передбачає знайомство дітей з творами, які не часто потрапляють в коло читання дошкільників.

За даними вітчизняних психологів, старший дошкільний вік є періодом, коли діти особливо чутливі і схильні до моральному розвитку. Виховання етичних навичок – важлива ланка у формуванні морального мислення дитини. Морально духовне виховання дошкільнят сприяє формуванню моральних звичок дитини. Це відбивається на культурі його поведінки, мови, зовнішньому вигляді, на його ставленні до матеріальних речей, впливає на манеру спілкування з однолітками та оточуючими.

Морально - духовне виховання дошкільників формує навички моральної поведінки. Для ефективного формування таких навичок необхідно застосовувати прийоми впливу на свідомість і почуття малюка. В роботі треба прагнути впливати на дітей самими різними творчими засобами. Добре зарекомендувала себе методика музичного виховання дошкільнят, заснована на кращих зразках музичних, класичних творів. Морально -духовне виховання дошкільників немислимо без літературних творів. Діти накопичують досвід таких переживань, коли ще не завжди здатні дати оцінку власним вчинкам. Тому одне з питань, який часто звучить на заняттях: «А, ти як поступиш?»

 Дітям дошкільного віку необхідно розкривати зміст загальноприйнятих в суспільстві правил. Дошкільнята здатні зрозуміти, що існуючі правила треба виконувати, так як в них закладений глибокий зміст – повага до інших людей. Необхідно допомогти дитині усвідомити, чому грамотна і вихована людина поступає так, а не інакше: «Не можна кричати і голосно розмовляти, бігати і грати в громадських місцях: це заважає іншим людям; треба поводитися виховано в гостях, так як грубе, безцеремонне поводження людям неприємно ». Правила поведінки повинні бути обгрунтовані, щоб діти застосовували їх усвідомлено.

Дошкільний вік - важливий період формування духовності особистості. Саме в цей період закладаються основи формування духовності, моральних почуттів, сприйняття світу та світогляд, любов до всього живого. Держава, суспільство, батьки прагнуть виховати в дитині найважливіші людські чесноти, закласти основи моральності, прагнення до краси та творчості та, як зазначив М.Пирогов, - «усі, хто готується стати корисним громадянином, повинні спочатку навчитися бути людьми».

Духовність кожної дитини, її людяність починається з рідної домівки, світла домашнього вогнища, материнської колискової пісні, бабусиних казок та пахучого хліба серед вишневого саду, батьківського надійного плеча та дідусевих порад, вірних друзів з їх гумором, іграми та забавами. У науковій літературі ми зустрічаємо різні підходи до обґрунтування понять, змісту, принципів духовності, духовного світу особистості, духовних цінностей.

 Дитина перебуває в середовищі, яке постійно змушує зіставляти гарне й погане, добре і зле, сумне та радісне, щире й лицемірне, красиве й потворне. Хто ж допоможе їй розібратися у сутності цих понять, у власному «Я»? Звісно це - авторитетні для неї дорослі, які вже мають життєвий досвід, - батьки та педагоги.

Ми розглядаємо духовне виховання, як активну взаємодію педагога і вихованця у суспільній творчій діяльності, в ході якої формуються кращі людські якості. Вихователям особливу увагу рекомендуємо звертати на психолого-педагогічні аспекти процесу духовного виховання.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

 1. Дитина лише тоді починає ставитись гуманно до інших людей, які поряд з нею, коли навчиться узагальнювати власний досвід регулювання поведінки й використовувати його в житті. Головне, чи вона насправді поводиться морально, чи лише має певні «теоретичні» знання про духовність та моральність поведінки.

 2. Педагог має створити такі умови, використовувати такі методи та методики, які б давали дитині змогу індивідуально розвиватися, самовдосконалюватися, задовольняти свою цікавість, успішно налагоджувати міжособисті стосунки. Отже, головна мета духовного виховання - це допомогти дитині зрозуміти, що таке моральні норми й дати їй змогу самій зробити вибір.

 3. Виховний вплив слід спрямовувати на перехід духовних почуттів у реальний вчинок.

 4. У педагогічній практиці слід уникати ситуацій, коли намагання вихованця вдосконалити свою поведінку проходять повз увагу педагога, й натомість акцентується увага на помилках та прорахунках дитини. Сила радісних почуттів відіграє провідну роль у становленні духовних цінностей юної особистості.

 5. Лише гуманний, високо духовний наставник зможе виховати справді духовну особистість. Вихователь є для дитини еталоном правильної поведінки. А отже, має бути високоморальним і високодуховним не лише на словах, а й у власних діях.

 6. Формуючи в дитини потяг до прекрасного й доброго, слід дати їй чітку мотивацію, тобто пояснити, чому саме ця річ гарна, а цей вчинок добрий.

 7. Закріплювати моральні настанови в свідомості дитини слід на прикладах з авторитетних для неї джерел: позитивних вчинків її батьків, друзів, улюбленого героя літературного твору чи мультфільму, якщо їх можна вважати зразком моральності та духовності.

 8. Формування духовності - складний і суперечливий процес, особливо якщо погляди сім'ї та виховного закладу щодо цієї проблеми розбіжні. Щоб забезпечити єдність у духовному вихованні, педагог має постійно спрямовувати батьків на формування в дітей людяності, моралі.

 9. Формування всебічної розвиненої особистості зі стійкими духовними поглядами є головною метою як дошкільного виховання, так і освіти загалом. Сьогодні це актуально, як ніколи. Адже не можна не згодитися з думкою Н. Лисенко, доктора педагогічних наук, завідувачки кафедрою педагогіки та методики дошкільної освіти Прикарпатського університету ім. В. Стефаника: «Кожний педагог має забезпечити своїм вихованцем найважливішу підтримку – духовну».

Категория: Методична робота | Просмотров: 238 | Добавил: capcom | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
18:59
ОбновитьСмайлыУправление мини-чатом
НАШ-ЧАТ