audiobook
Виховання - це вплив на серце тих, кого ми виховуємо.
Главная » 2014 » Ноябрь » 25 » Рекомендації щодо дітей, які зазнали насильства
14:30
Рекомендації щодо дітей, які зазнали насильства

Рекомендації щодо дітей, які зазнали насильства

1. Важливо, щоб ви самі могли поговорити з кимось про свої особисті почуття, поділитися ними, одержати підтримку, щоб у свою чергу бути опорою дитині в такій ситуації.

2. Щоб дитина відчула вашу підтримку і відновилася, важливо:

  • Допомогти дитині виразити себе і впоратися з негативними почуттями;
  • убезпечити її, за можливості, від повторного насильства;
  • забезпечити їй захист від глузувань, осуду, ганьби;
  • допомогти їй відновитися, забезпечити спокій у родині

3. Важливо, щоб дитина не «закривала» своїх почуттів у собі, а могла б «вилити» їх, поділитися ними.

Коди дитина переживає сильні почуття, їй боляче, страшно, кривдно, соромно, вона відчуває гнів, і перше, що ви можете зробити, – це дати їй зрозуміти, що ви «чуєте й бачите» її переживання.

4. Активно слухати – це значить «повертати» дитині в розмові те, що вона вам сказала, при цьому виявивши її почуття.

Якщо дитина зверталася до вас із чимось важливим для неї, намагайтеся приділити їй увагу цілком, не розсіюючи її на щось інше.

Не слід ставити дитині запитання. Краще, щоб ваша реакція була стверджувальною. Фраза, сформульована як запитання, не висловлює співчуття. Скоріше буде сприйнята дитиною як розслідування з боку батьків.

5. Якщо дитина розповіла вам про насильство, важливо, щоб своєю реакцією й словами ви донесли до неї наступне:

  • Я тобі вірю.
  • Мені дуже шкода, що з тобою це трапилося.
  • Це не твоя провина.
  • Я радий, що ти мені про це розповів.
  • Я постараюся зробити так, щоб ти був у безпеці.
  • Ти не один. Це трапляється й з іншими дітьми.
  • Я тебе люблю й підтримую.
  • Я поруч із тобою,

6. Реакції деяких дітей можуть бути внутрішніми, вони переживають усе в собі. Таким дітям особливо потрібна допомога в тому, щоб вони змогли розповісти про свої почуття, довірити їх іншим.

І тут ви можете використовувати прийоми активного слухання, щоб допомогти дитині почати говорити. Але не тисніть! Важливо показати дитині, що ви бачите її почуття, але чекаєте, поки вона буде готова сама розповісти про них.

7. Якщо у вас поки що немає достатньо довірливих взаємин із дитиною, ви розумієте, що з вами вона з якихось причин не готова поділитися, допоможіть їй знайти когось, із ким вона зможе поговорити.

8. Не варто приймати якихось рішень самостійно, не враховуючи реакції дитини.

9. Коли дитина розповідає про свою проблему, не слід:

- Давати поради, як поводитися, пропонувати готові рішення: «А ти дай здачі», «Я б на твоєму місці..» – така позиція не допомагає дітям повніше розповісти про свої переживання, а сприяє тому, що від таких порад дитина ще більше замикається у собі й своєму почутті провини.

- Критикувати, робити догану, обвинувачувати: «З тобою завжди щось трапляється», «Сама винна!» – такі фрази звичайно викликають тільки сильну захисну реакцію й уникання розмови, зневіра в тому, що можна бути почутим батьками, збільшує провину.

- Читати мораль, повчати: «Треба було думати», «Навіщо ти з ними звʼязувався» – це викликає у дітей відчуття тиску, ще більше відчуття провини.

- Обзивати, висміювати: «Боягуз, ти що, здачі дати не міг?», «А ти, звичайно, завжди правий?».

- Випитувати, розслідувати, що трапилося: «Ні, ти все-таки скажи», «Ну чому ти мовчиш?», «Що ж усе-таки, трапилося?». Краще замінити запитання на стверджувальні фрази.

- Співчувати на словах, умовляти: «Я тебе розумію» та інші подібні фрази можуть пролунати надто формально для дитини. Іноді краще її просто обійняти.

10. Допоможіть дитині зрозуміти головне: якщо вона вийшла з ситуації з
найменшими можливими втратами – значить, її дії були правильними.

Категория: Сторінка психолога | Просмотров: 216 | Добавил: capcom | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
18:59
ОбновитьСмайлыУправление мини-чатом
НАШ-ЧАТ